Oсновні тенденції зміни рівня NT-PRO BNP у хворих на хронічну серцеву недостатність

Oсновні тенденції зміни рівня NT-PRO BNP у хворих на хронічну серцеву недостатність

Актуальність проблеми хронічної серцевої недостатності (ХСН) обумовлена низкою важливих причин [1]. Серцева недостатність (СН) зустрічається у 1,5–2 % населення розвинутих країн світу та є клінічним синдромом, що визначає перебіг і прогноз більшості серцево-судинних захворювань. За даними національних реєстрів європейських країн та епідеміологічних досліджень, показник поширеності ХСН серед дорослого населення становить 2–5 % і зростає пропорційно до віку. Про серйозність прогнозу клінічно маніфестованої ХСН свідчить те, що приблизно половина таких хворих помирають протягом чотирьох років. Загальна смертність хворих на ХСН становить 50 % протягом 5 років від перших клінічних проявів, а раптова серцева смерть у її структурі — понад 50 %, що зумовлює актуальність наукових та клінічних досліджень щодо підвищення ефективності лікування хворих на цю патологію. Розробка надійних і простих критеріїв моніторингу терапії ХСН була і залишається актуальним завданням сучасної кардіології [3, 5]. Динаміка клінічних симптомів — ось на що орієнтується більшість лікарів у своїй практиці. Неінвазивні гемодинамічні параметри (фракція викиду лівого шлуночка, розміри порожнин серця) далеко не завжди корелюють із симптоматикою ХСН. Вельми перспективним уявляється використання NT-pro BNP як маркера довгострокового прогнозу у хворих на хронічну серцеву недостатність, показань до терапії СН і моніторингу її ефективності [6, 8].

Останніми роками визначення в плазмі рівня натрійуретичного пептиду, а саме мозкового натрійуретичного пептиду або його N-термінального фрагмента (NT-pro BNP), є методом первинної діагностики серцевої недостатності та входить до складу рекомендованих лабораторних досліджень у хворих на хронічну серцеву недостатність. Було проведено декілька досліджень, в яких рівень NT-pro BNP використовувався як орієнтир для корекції терапії [9, 11]. У дослідженні STARS-BNP такий підхід поліпшував клінічні результати, чого не спостерігалося в дослідженнях PRIMA, SIGNAL-HF [10] і TIME-CF [4]. Проведений нещодавно мета­аналіз довів, що терапія, що проводиться залежно від рівня NT-pro BNP, покращує показник виживання від ХСН. Дослідженням PROTECT [2] було відзначено, що в групі контрольованої терапії вірогідно зареєстровано зниження первинної кінцевої точки (смерть, посилення СН, госпіталізація через СН та ін.). Вірогідно в групі контрольованої терапії на 19 % зросла фракція викиду порівняно з 7 % у групі стандартної терапії.

Таким чином, викикає інтерес подальше дослідження рівня NT-pro BNP у пацієнтів із ХСН залежно від тривалості захворювання, різної тяжкості СН.

Мета дослідження — аналіз зв’язку рівня NT-pro BNP із клініко-інструментальними показниками у пацієнтів із дилатаційною та ішемічною кардіоміопатією і виявлення прогностичного і діагностичного значення даного показника.

Матеріали та методи

Усього нами були включені у дослідження 33 хворі на ХСН різної етіології. Усім хворим було проведене комплексне обстеження: стандартна ЕКГ у 12 відведеннях, тест с 6-хвилинною ходьбою, ЕхоКГ, моніторування ЕКГ за методом Холтера, визначення NT-pro BNP у сироватці крові. Ультразвукове дослідження серця проведено на апараті Sonoline G40 (Siemens, Німеччина) з оцінкою розмірів камер серця, кінцево-систолічного и кінцево-діастолічного розмірів лівого шлуночка, фракції викиду, що проводились методом дисків (модифікований метод Сімпсона), маси міокарда. Моніторування ЕКГ здійснювалося на 2- та 3-канальних апаратах Incart (Угорщина), обробка даних проводилася за уніфікованим протоколом за допомогою програми Cardiospy. У лабораторні дослідження увійшло визначення рівня NT-pro BNP у сироватці крові імуноферментним методом.

Період спостереження за хворими в середньому становив приблизно 6 місяців.

Отримані дані оброблялися методами варіаційної статистики за допомогою програми Statistica® for Windows 6.0.

Результати та обговорення

Дослідження рівня NT-pro BNP при ХСН показало високу варіабельність показника від 89,83 пг/мл до 1095,76 пг/мл (середній рівень NT-pro BNP — 317,5 ± 35,87 пг/мл ).

При більш детальному аналізі були встановлені відмінності рівня NT-pro BNP залежно від тривалості анамнезу ХСН. Так, у хворих із маніфестацією захворювання до 1 року рівень NT-pro BNP становив 520,34 ± 124,63 пг/мл, а від 1 до 3 років і від 3 років значення NT-pro BNP дорівнювало 248,43 ± 49,67 пг/мл і 294,69 ± 59,55 пг/мл відповідно. Як ми бачимо, рівень NT-pro BNP у хворих із тривалістю анамнезу ХСН до 1 року був вірогідно вищим, ніж у хворих із більш тривалим анамнезом ХСН (р 0,05). Це можна пояснити тим, що хворі несвоєчасно зверталися по медичну допомогу, та коротким періодом лікування.

Ми провели порівняльну оцінку рівня NT-pro BNP залежно від ступеня вираженості серцевої недостатності за класифікацією Василенка — Стражеска. Значення NT-pro BNP у хворих на ХСН із СН IIА ст. у нашому дослідженні було вірогідно нижчим за рівень NT-pro BNP у хворих на СН IIБ ст. і становило 238,7 ± 38,28 пг/мл і 438,72 ± 77,64 пг/мл відповідно (р = 0014). Виявлена тенденція до підвищення рівня NT-pro BNP залежно від функціонального класу СН за NYHA. Рівень NT-pro BNP у наших пацієнтів із ФК II та III становив відповідно 291,36 ± 60,62 пг/мл і 367,08 ± 88,40 пг/мл, однак ця різниця не досягала вірогідних даних (р 0,05).

Визначено результати порівняльного аналізу рівня NT-pro BNP залежно від наявності факторів ризику та супутніх захворювань у хворих на ХСН. Як супутні захворювання ми враховували наявність у хворих на ХСН в анамнезі (за даними медичної документації) артеріальної гіпертензії і зловживання алкоголем. Дані рівня NT-pro BNP залежно від факторів ризику та супутніх захворювань наведені в табл. 1.

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (2008) прийнято оцінювати величину NT-pro BNP меншу за 400 пг/мл як показник відсутності СН, 400–2000 пг/мл — імовірна СН, понад 2000 пг/мл — вірогідна СН. Подібне розподілення хворих на групи використовували й ми.

У зв’язку з тим, що у нашому дослідженні значення NT-pro BNP не було вище від 2000 пг/мл, ми умовно розподілили хворих на дві групи: у 1-шу групу включили хворих, у яких рівень NT-pro BNP був менший за 400 пг/мл, у 2-гу — хворих, у яких рівень NT-pro BNP був понад 400 пг/мл. До 1-ї групи увійшло 22 (67 %) пацієнти, до 2-ї — 11 (33 %). Середнє значення рівня NT-pro BNP у хворих 1-ї групи становило 169,75 ± 16,16 пг/мл, 2-ї групи — 576,74 ± 60,28 пг/мл .

Аналіз вікових характеристик хворих в обох групах показав, що в 1-й групі вік хворих на ХСН становив у середньому 49,76 1,93 року, у 2-й групі — 48,83 ± 3,64 року (р 0,05).

Тривалість ХСН у хворих 1-ї групи була 3,86 ± 0,56 року, у хворих 2-ї групи — 3,1 ± 0,84 року (р 0,05).

Порівняльна характеристика груп хворих залежно від рівня NT-pro BNP наведена у табл. 2.

Таким чином, не було виявлено вірогідних відмінностей за статтю, віком і тривалістю ХСН у хворих досліджуваних груп.

Нами була виявлена така тенденція: хворі 2-ї групи значно частіше скаржились на слабкість, задишку та серцебиття порівняно з хворими 1-ї групи. Однак ці дані не досягли вірогідності (р 0,05).

За даними об’єктивного обстеження хворих не було виявлено вірогідних відмінностей між рівнем артеріального тиску (АТ) у хворих 1-ї групи на відміну від показників у хворих 2-ї групи (систолічний АТ (САТ) у хворих 1-ї групи становив 119,76 ± 2,37 мм рт.ст. на відміну від САТ у хворих 2-ї групи — 117,5 ± 4,79 мм рт.ст. та діастолічний АТ (ДАТ) у хворих 1-ї групи — 79,28 ± 2,04 мм рт.ст. і 75,83 ± 2,68 мм рт.ст. у хворих 2-ї групи, р 0,05). ЧСС у спокої у хворих обох груп була однаковою та становила 97,33 ± 4,58 уд/хв у 1-й групі та 93,5 ± 6,62 уд/хв — у 2-й групі (р 0,05).

При оцінюванні серцевої недостатності у хворих на ХСН було виявлено, що пацієнти 1-ї групи у 2,5 раза частіше мають СН IIА ст., ніж хворі 2-ї групи (р 0,05). Також нами було виявлено, що серед пацієнтів 2-ї групи у 2,5 раза частіше зустрічаються хворі на СН IIБ ст. порівняно з хворими 1-ї групи (р 0,05). Отже, хворі на ХСН, які мали високі показники рівня NT-pro BNP, характеризувалися більш тяжким перебігом захворювання.

При проведенні інструментальних досліджень у хворих на ХСН отримано такі результати. За даними стандартної ЕКГ у 12 відведеннях, вірогідних відмінностей між двома групами хворих виявлено не було. Однак зазначено, що у хворих, які мали високий рівень NT-pro BNP, питома вага фібриляції передсердь була дещо вищою (62 % у 1-й групі та 83,3 % у 2-й групі), але ці дані не досягали вірогідності (р 0,05).

За даними, отриманими при знятті 12-канальної ЕКГ у хворих із більшим рівнем NT-pro BNP, у 2 рази частіше визначалася гіпертрофія лівого шлуночка і у 2 рази частіше були порушення провідності міокарда у вигляді блокади лівої гілки пучка Гіса, але ці дані не є вірогідними (р 0,05).

Показники ЕхоКС у хворих обох груп не мали вірогідних відмінностей, але деякі показники ЕхоКС були вищими у 2-й групі порівняно з показниками ЕхоКС у 1-й групі. Наприклад, розміри правого передсердя, кінцево-діастолічний розмір та об’єм. Також були виявлені відмінності у показниках кінцево-систолічного розміру та об’єму.

Згідно з даними моніторування ЕКГ за методом Холтера, у хворих 2-ї групи кількість різноманітних порушень ритму була вищою, однак не досягала рівня вірогідності, що, можливо, пов’язано з недостатністю вибірки. Так, середня кількість суправентрикулярних екстрасистол у 1-й групі становила 40,71 ± 24,07 за добу, в 2-й групі — 194,75 ± 111,57 за добу (р 0,05). Однак вірогідно більша середньодобова кількість шлуночкових екстрасистол відмічалась у групі з вищим рівнем NT-pro BNP і становила 308,33 ± 107,12 та 2754,42 ± 1746,15 за добу у 1-й і 2-й групах відповідно (р 0,05). Також вірогідно виявлено, що у хворих 2-ї групи зареєстрована більша кількість епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії— 3,08 ± 1,05 за добу, в той час як у хворих 1-ї групи — 0,38 ± 0,29 за добу (р 0,05). Дані інструментальних досліджень хворих із різним рівнем NT-pro BNP наведені у табл. 3.

У хворих на ХСН був також проведений кореляційний аналіз між показниками рівня NT-pro BNP та інструментальними показниками. Виявлений вірогідний позитивний зв’язок між рівнями NT-pro BNP та таким показником, як кількість епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії. Результати кореляційного аналізу наведені у табл. 4.

Висновки

1. У хворих із вірогідною ХСН, які отримують стандартну медикаментозну терапію, відзначаються суттєві коливання рівня NT-pro BNP, які проте не перевищують діагностичний рівень (понад 2000 пг/мл). Тому, якщо визначення показника проведено на фоні терапії діагностичне значення показника нівелюється.

2. Результати проведеного дослідження свідчать, що існує залежність рівня NT-pro BNP від тривалості анамнезу ХСН, найбільш високий рівень визначається при нетривалому перебігу захворювання.

3. Рівень NT-pro BNP асоційований з клінічними проявами ХСН: при більш тяжкому перебігу захворювання (стадія СН, збільшення розмірів камер серця) концентрація пептиду в сироватці крові вища.

4. Встановлена залежність між рівнем NT-pro BNP та частотою порушень ритму за результатами моніторування ЕКГ за методом Холтера. У пацієнтів із рівнем NT-pro BNP понад 400 пг/мл вірогідно частіше зустрічаються шлуночкові екстрасистоли (р 0,05), у тому числі й життєво небезпечні — епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії (р 0,05).


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/36086”